Мастит у годуючих мам

Що викликає мастит?

Мастит — це запалення тканин молочної залози, з яким найчастіше стикаються жінки в перші 6–12 тижнів після народження малюка, коли лактація лише налаштовується.

Сучасна медицина розглядає мастит як динамічний процес. Він починається з набряку тканин і звуження проток через надлишок молока (запальний мастит). Якщо на цьому етапі не усунути набряк, у залозі може розвинутися інфекція, викликана бактеріями (найчастіше Staphylococcus aureus), — тоді формується бактеріальний мастит.

Симптоми маститу:

Розпізнати мастит досить легко — він проявляється швидко й інтенсивно. Основні ознаки:

Мастит розвивається швидко й інтенсивно. Основні ознаки, які потребують уваги:

• Раптове підвищення температури тіла (часто вище 38.5°C), озноб і ломота в тілі;

• Біль, сильний набряк та відчуття розпирання в грудях;

• Локальне почервоніння шкіри на певній ділянці залози;

• Болісні ущільнення («грудочки»), які не зникають після годування;

• Підвищена чутливість або свербіж сосків.

Причини виникнення маститу

Головний тригер маститу — це набряк тканин та гіперлактація, які заважають нормальному відтоку молока. До цього призводять:

• Неефективне виведення молока: неправильне прикладання дитини до грудей або годування за суворим графіком, а не за вимогою малюка.

• Гіперлактація (надлишок молока): часто провокується регулярними додатковими зціджуваннями «до останньої краплі».

• Тріщини та мікротравми сосків: вони стають вхідними воротами для бактеріальної інфекції з поверхні шкіри чи ротової порожнини немовляти.

• Механічне здавлювання залози: носіння тісної білизни, бюстгальтерів з кісточками, занадто тугі ремені безпеки чи сумки через плече.

• Різка зміна режиму ГВ: раптове пропущення годувань або занадто швидке відлучення від грудей.

• Виснаження та стрес: хронічна втома матері знижує імунітет та блокує дію окситоцину — гормону, який відповідає за виділення молока.

❌ Важливо: такі фактори як «переохолодження», «купання у водоймах» або «хронічний тонзиліт» у доказовій медицині не вважаються причинами лактаційного маститу.

Лікування маститу в Києві

Головна мета лікування маститу — зменшити набряк тканин, знизити надлишкову продукцію молока та зняти запалення.

Сучасні міжнародні протоколи категорично забороняють агресивне «розбивання» грудок, хворобливе розціджування чи грубий масаж через біль. Травмування залози лише посилює набряк і може призвести до небезпечного ускладнення — абсцесу (гнійного вогнища), який доведеться лікувати хірургічним шляхом.

Сучасна терапія базується на принципах доказової медицини:

1. Прикладання дитини виключно в інтересах її голоду (без додаткових стимулюючих зціджувань, щоб не розганяти лактацію).

2. Дбайливий лімфодренажний масаж — легкі, ніжні погладжування грудей долонею в напрямку від соска до пахвових лімфовузлів для відтоку зайвої рідини.

3. Холодні компреси на груди після годування для швидкого зменшення набряку та болю.

4. Безпечна протизапальна терапія (сумісна з грудним вигодовуванням), яку призначає лікар.

5. Антибіотикотерапія — виключно у разі підтвердженого бактеріального маститу. Лікар підбирає препарати, з якими можна і потрібно продовжувати годувати дитину.

Лікування маститу на будь-якому етапі повинно проводитися під контролем фахівця. Самолікування, зігріваючі компреси (спирт, камфора) або народні методи є неприпустимими та небезпечними!

Для успішного, безболісного та безпечного лікування маститу зверніться до лікарів медичного центру «Гравімед».

FAQ

Чи можна продовжувати годувати дитину грудьми при маститі?

Так, і це дуже важливо. Сучасна медицина наполягає на продовженні грудного вигодовування. Молоко при маститі залишається безпечним для малюка, а регулярне (але не надмірне) прикладання допомагає залозі природним шляхом відновити відтік рідини. Навіть якщо вам призначили антибіотики, лікар підбере препарати, які є повністю сумісними з ГВ. Припиняти годування або зціджувати й виливати молоко потрібно лише у виняткових випадків (наприклад, при прориві абсцесу в протоку, про що чітко скаже лікар).

Чим мастит відрізняється від лактостазу?

Лактостаз — це застій молока в протоці, який супроводжується локальним ущільненням та дискомфортом, але температура тіла зазвичай залишається в межах норми або піднімається незначно, а загальне самопочуття погіршується не сильно. Мастит — це вже наступна стадія: виражене запалення тканин навколо протоки. Він характеризується стрімким стрибком температури (вище 38.5°C), сильним набряком, почервонінням шкіри та симптомами, схожими на грип (ломота, слабкість, озноб).

Чи можна гріти груди або робити спиртові компреси?

Категорично ні. Будь-яке тепло (гарячий душ, грілки, спиртові компреси, компреси з димексидом чи камфорою) при маститі лише посилює набряк тканин і створює ідеальні умови для розмноження бактерій. Це найкоротший шлях до гнійного абсцесу та операційного столу. Сучасний стандарт допомоги — це холод на ділянку набряку після годування на 10–15 хвилин (через тканину).

Чи потрібно зціджувати груди після кожного годування «до краплі» для профілактики?

Ні, це застаріла і шкідлива практика. Наше тіло працює за принципом «попит — пропозиція». Якщо ви постійно зціджуєте залишки молока, організм отримує сигнал, що дитині потрібно більше їжі, і починає виробляти ще більше молока. Це призводить до гіперлактації, яка є головним фактором ризику виникнення хронічних лактостазів та маститу. Зціджувати груди варто лише до відчуття полегшення, якщо дитина пропустила годування або не може прикластися.

Коли терміново потрібно звертатися до лікаря?

Вам слід негайно звернутися по медичну допомогу, якщо:

• Симптоми (біль, набряк, температура) не зменшуються протягом 24–48 годин самодопомоги;

• Температура тіла стрімко росте і не збивається дозволеними антипіретиками;

• Почервоніння на грудях збільшується в розмірах, шкіра стала гарячою та глянсовою;

• Ущільнення стало м’яким у центрі (відчуття «флуктуації» або рідини всередині), що може свідчити про формування абсцесу.